Бісер
Знов КАБ, здимається земля, зпід ніг виносячи основи.
Лютують демони кремля, і фланги ріжуть, ріжуть знову…
Зійшлися в клінч Зефір й Борей, зомліла в болі мук Деметра,
Не Рубікон так Апогей, на полі длевнім Курукшетра.
Збирає мито цар Аід, війна!!!, комусь вкоротять строку,
Чекаєм. Тиша. Знову скид, лиш цідить час клепсидра року…
Сповиті душі, в арамід, перечать митарю й пророку.
Мовчи Олімп, мовчи Кайлас, - богиня Калі ставить пути,
Не чутно смертних поміж Вас… Мажорів схилів Грідхакути.
Червоним погляд мерехтить, де трассер хижий біль віщує,
Лиш смерть чиясь, в бажанні жить, ворожі наміри зруйнує…
Під діадему вперлись роги, В крові, в поту, лайні та слині…
Панують шудри, наче боги, тріщать набиті златом скрині,
Ведуть до Риму всі дороги, та попирають бісер свині.
Та попирають бісер свині...Й уламки перебили ноги…
24.02.2026