Polaroid
by Дмитро Козій
Строкатий фотокарток колір,
пожовклий глянцевий квадрат.
Зберіг обриси із давніх спомин,
пейзажі й різних форм абстракт.
Фото стін, парканів ціла череда,
всюди контрасти чорних ліній,
на них написані прості слова,
примітиви підліткових фіґель.
В прояві барв і світло тіні,
моменти щастя юних днів.
І спогади мов кінофільми,
з напливом різних голосів.
Небесний схил його аж море,
накриє стелю рій плеяд.
Підлогу вкриє річка й поле,
лежи та слухай спів цикад.
У закутку останній кадр,
на нім з тобою тільки я.
Його не буду залишати,
залишу просто ці слова.