Спостерігачі
by Дмитро Козій
Пасма комет у небі заплітають долі,
знаю, поодинці дивились ми наверх,
але немов разом стояли, поряд.
Сині очі віддалених зірок,
дивились на мене крізь галактичну призму,
я так і не зрозумів її думок,
що несла вона в яскравім шифрі блиску.
Метеори, що впали за вікном в ту ніч,
бажань не змогли здійснити, тих мінливих,
тому й залишились із нею вдвох,
лиш спостерігачами за небесним схилом.