Вікно у маковому полі
by Дмитро Козій
Посеред макових ланів-гігантів,
під дугами зіркових таш рясних,
вікно в пейзажі маривом зависло
у сяйві тіл, далеких й не земних.
І навстіж в нім прочинена епоха,
завоювань й трагедій поколінь.
Чому ти теж така жорстока,
епоха, квітучих макових полів?
Чому красою ти в оману вводиш,
своїх дітей теперішніх часів?
Під небосхилом знов жаріє
стара трагедія, новітніх поколінь.