My way of joking is to tell the truth

by Остап Кудлатий

Кажуть:\ будь простішим,\ посміхайся,\ жартуй, щоб легше жилось. А я стою,\ наче той клоун без гриму,\ і кажу правду —\ з такою ж точністю,\ як хірург ріже мовчання. Ніч розтікається по місту,\ як розлита кава у пластиковому стакані.\ Неонові вивіски блимають —\ наче брехуни, що забули свої тексти.\ Я йду сам,\ повз графіті, які кидають виклик Господеві\ та уповають на невмирущість\ чужих рок-зірок,\ повз кіоск, де час продають у форматі\ стільникових мереж,\ повз безхатченка, що спить на сторінці Біблії,\ вирваній з контексту. Я пробую пожартувати,\ і місто відповідає лунисто:\ "ха\ ха\ ха",\ але це сигналізація,\ що знову спрацювала вночі\ між уламків ракет.\ Я кажу правду,\ а вона, як розбите скло,\ блищить на асфальті,\ під ногами тих,\ хто ще думає, що живе. Мої друзі — це тіні білбордів,\ що рекламують забуття у розстрочку.\ Мої жарти — як неонові шрами\ на шкірі старого району. І коли хтось питає, чому я не сміюся,\ я лише знизу плечима:\ “My way of joking is to...

← Back to «Остап Кудлатий»