Гуло-грім на Підзамче

гулить\ під ребрами\ транзисторна віра\ скрипить\ між іржавими рейками\ заводська ікона\ брязкає цвяхами\ вибухами сонця в калюжах\ місто на автопілоті\ плюється іскрами шурхіт трамваю\ що кусає зубами бруківку\ ненароджених синів та дочок\ фуууух-фухххх\ дихає лютий котел на Персенківці\ випаровуючи хрещення і надію\ чав-чав-чавкає рейка під колесом\ як серце в грудях сталевої дитини\ що ніколи не навчиться плакати\ бринить - бринить - бринить\ дротяна павутина між вікнами\ крізь які хтось колись кричав «мамо»\ тьооооох-тьохххх\ важкими копитами кличе коник\ що здох під вагонеткою\ плюп-плюп-бульк\ падають краплі мастила\ у яму без дна, що пахне страхом\ на вістрі світлофора —\ мерехтливе "чекай"\ і ніхто більше не сперечається\ віііууу-хрясь!\ вихоплює ніч когось за комір\ і не вертає\ я йду –\ гуп-гуп-гуп –\ аж доки в моїй голові\ не залишиться тільки\ один звук\ який не відтворити\ словами.