Е5-ВБИТО

by Лакриця

Вилий мене річкою, там де не хочеш йти Начебто, злую звичку, випали з голови Кресли мої репліки, ті, що мовляла з опалу Дощ потребує поверхні, земля потребує розпаду Я потребую любові, ти ж собі йдеш по прямій Перебування в одній площині аналогічне, що морський бій Д4 убито, зачеплено, твоє его, мабуть, у ногах Я топчуся по ньому тихенько, бо моє вже згоріло в Е5 До фіналу ще кілька суден, а закреслених кліток все більше Мій листок вже цвинтар з квадратів, а для люті немає місця Заспокілива пісня на ранок, а червливі слова на обід Не один листок перепалок буде нам дивитись услід.

← Back to «Лакриця»