То була тиха ніч чарівниця

by Леся Українка

*** То була тиха ніч чарівниця, Покривалом спокійним, широким Простелилась вона над селом, Прокидалась край неба зірниця, Мов над озером тихим, глибоким Лебідь сплескував білим крилом. І за кожним тим сплеском яскравим Серце кидалось, роспачем билось, Замірало в тяжкій боротьбі. Я змаганням втомилась крівавим І менї заспівати хотїлось Лебединую пісню собі.

← Back to «Леся Українка»