Уривки з листа

II. Уривки з листа. Товаришу мій! не здивуйте з лїнивого вірша. Рифми, дочки безсонних ночей, покидають мене, Ро́змір неначе химерная хвиля, Розбиваєть ся раптом об кожну малу перешкоду, Ви даремне шукали б у ньому девятого валу, Могутньої хвилї, що такт одбива течії океана, Думки навіває менї тепер Чорнеє Море — Дике, химерне воно, нї ладу, нї закону не знає, Вчора грало-шуміло воно При ясній, спокійній годинї, Сьогодня вже тихо й лагідно до берега шле свої хвилї, Хоч вітер по горах шалено жене сиві хмари. Так би й лежала я завждї над сею живою водою, Дивилась-би, як без жалю сипле перли вона й самоцьвіти На побережне каміння, Як тїнї барвисті від хмарок злотистих Проходять по площинї срібно блакітній І раптом зникають, Як білая піна рожевіє злегка, Немов соромливе обличчя красунї, Як гори темнїють, повиті у білі серпанки, Вони так спокійно стоять, Бо їх стереже колоннада сумних кипарисів Поважних, високих… . . . . . . . . . . . . ....