La. Nocturno

by Леся Українка

La. Nocturno. Лагідні веснянії ночі зористі! Куди ви од нас полинули? Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали Всіх див чарівливої ночі, Та ще бо лунають, як перше лунали, Веснянки чудові дівочі. Ще маревом лехким над нами вітає Блакітна весняная мрія, А в серці роскішно цвіте-процвітає Злотистая квітка-надія. На крилах фантазії ду́мки літають В країну таємної ночі, Там промінням грають, де любо так сяють Лагідні веснянії очі. Там яснії зорі і тихії квіти Єднаються в дивній розмові, Там стиха шепочуть зеленії віти, Там гімни лунають любові. І квіти, і зорі, й зеленії віти Провадять розмови кохані Про вічную силу весни на сім світі, Про чари потужні весняні.

← Back to «Леся Українка»