То город-дощ, холодний і зелений
То город-дощ, холодний і зелений
Над морем, що під парусом туману
Щодня лаштуються його покинути навіки.
Прощає й робить істеричні сцени
Як героїня історичного роману,
Б'ючись об приступці гранітного фонтану,
Солону слину ллє на мокрі черевики.
По вінця повний кави і какао,
Як пароплав батавський дихає й парує,
Що на Руан записаний у книги;
Дощами злитий ясно і яскраво
То город-дощ бульвари пришвартує
Коло церков ратуш. Рукосуї
Заметушаться, вигружаючи релігії.
То город-дощ під парусом туману
Захований од сонця і од вітру,
В холодній непозбуваній розпуці
Проценти підсумовує старанно,
Фантоматичне обчисляє мито
По день химерний, що навіки витре
Його з реєстру східних революцій.
1929