Чі-хан-гоу

Тисячі, тисячі років віти колихали, — погибали, наростали знов — хвилі спінені щовби підмивали, як я з'явився в Чі-хан-гоу. Тисячі, тисячі років вітри шуміли дикий схід фарбами вигравав — аж поки не метнув дріт електричні стріли до скель прибув мій пароплав. Ховає море величні тайни в коралах і в корейській хатині я зухвало розбувсь. Тисячі, тисячі років гори ждали, поки я по хребтах пройдусь! 30 — IX. 917. Чен-ю-вай. „Тисячі, тисячі років гори ждали, поки я по хребтах пройдусь“… ЧІ-ХАН-ГОУ