Бабусині іменини

by Михайль Семенко

Минулими роками, на бабусині іменини, було в цій хаті без ліку гостей. Як колись ждали, як прибирались до сеї днини, і скільки подавалось печених индиків і гусей. В тіні абажура — скільки померлих тінів — родичів, знайомих, нарочито званих. Повна хата розмов і гомону у теплім тремтінні, тепер — свідки останні — старі дідівські дивани. Образи, вигуки, милі старосвіцькі інтимності. Тихо, тихо, мов в усі. Боже, всьому минулому — подай твої святі милості! Сьогодні — іменини моєї бабусі. БАБУСИНІ ІМЕНИНИ

← Back to «Михайль Семенко»