Напередодні

I Коли приходиш ніжний і шумкий, І дзвоном слів перетинаєш спокій, Мені здається — весняних потоків Пливуть бурхливі і ясні струмки. Тоді вдаряють спінені думки У таємничість непочатих років, Куди пірве твої юнацькі кроки Далекий шлях — тривожний і стрімкий. Так радісно тримать мої долоні У цій кімнаті, де в низькім поклоні Схилились айстри на овальний стіл. Та все ж життя — це обрії далекі, Це літаків непогамовний клекіт, I у руках скажений скоростріл. II Не раз кажу: змагайся і шукай! Вдивляйся в очі пристрастей і зречень! І знаю я: в один затихлий вечір До інших брам сягне твоя рука. Щось захлисне, мов повінна ріка, Моє лице і всі знайомі речі, Бо щастя вихром упаде на плечі Й закрутить дні, мов крила вітряка. Та ледве прийде кликане і ждане, Ти кинеш все, щоб на гучні майдани Піти у слід за тисячами ніг... І раптом пам'ять, мов натхненний майстер, Вогнем змалює золотавість айстер, Овальний стіл і мій веселий сміх.