Зорі-світлофори 🚦

Зорі-світлофори, люди-пішоходи По зебрі із життя йдуть до могил. Буває так, що підіймають пил, Та в більшості лиш каламутять воду.. Слова, слова... Нащо їм ті слова? Який в них сенс, коли сказать нема що? Вся суть у тім, шоб чимсь набити пащі. Їх імена - лиш в паспорті графа.. І буде дощ - небесний океан - Накриє їх усіх із головою, Лиш виживуть такі, як ми з тобою, Зболілі душі із найвищих варн.. Полетимо - у небо до Богів, Накине простирадло ночі Мара, І людство, мов дурних овець отара, Отримає під сраку батогів.. Нічого не кажи - просто помовч, Слова, слова - нащо, коли є серце? Чим менше зайвих слів, тим більше сенсу, Суцільна суєта в них, біль і жовч.. Все віддамо, БОГаті ми — не шкода, І вознесемося - у Вирій вируша.. Немає меж - є тільки перешкоди, Не треба слів, коли співа душа.. **Паша Броський** 2014