Махнуть рукою! Розіллять вино!..

Махнуть рукою! Розіллять вино! Хай крикне хтось — хай буде завірюха, — Ах, як я хочу віднайти вікно У сірім мурі одностайних рухів! А в тім вікні нехай замерехтить Чиєсь обличчя — вперте і сміливе, Щоб знов життя — надовго чи на мить — Розколихалось хвилею припливу. Щоб погляд чийсь, мов трунок дорогий, Переплеснувся найсвітлішим плином, Де очі інших, очі ворогів Не домішали яду, чи полину. І в душній залі буде знов рости Така дитинна й божевільна мрія: Що задля мене хтось зуміє йти Крізь всі зневаги — так, як я умію!