Шептали губи
Крізь віконну раму днем осіннім
здалось мені, що ти пройшла.
Горів в мені огонь нетлінний
думка одна в мені була.
Шептали губи в бездонній тузі —
люблю, люблю.
Та чи пішов на зло нарузі
за тим, що не зловлю?
2 — XI. 916. Владівосток.
ШЕПТАЛИ ГУБИ