Подорож

by Михайль Семенко

Я ходив з нею, далеко були ми — обходили немало поля і попали в ліс. Скільки прани — бо не були ми злими — я звідти в кімнату приніс! Сьогодні сиджу. Не вабить синій сніг. У дзеркалі дививсь на риси. Не бачив сад моїх сьогоднішніх ніг. Цілий день пробув і самотньо згризся. ПОДОРОЖ

← From collection «Михайль Семенко»