Пожовклі зшитки
Скільки, скільки пожовклих зшитків,
скільки пожовклих мрій!
Дорогі, рівненькі рядочки — серця мого
відбитки,
юнацькі благословіння Неіснуючій Сестрі.
З червоними краями, в цератових
палітурка́х,
вони містять душі гострий розвиток.
Ви, мої сторінки, серце моє — в замках…
Перший і останній зшиток.
ПОЖОВКЛІ ЗШИТКИ