Мабуть дуже

by Євген Плужник

Мабуть дуже йому боліло: Все облизував губи. Потім затих. Невеличке на розі тіло Не спитають більш, — за яких! Дуже просто. Гостренька куля Заступила йому далечінь. — Серце днями собі намуляв, — Спочинь! Подивіться, кому кортіло Подивитись за межі дат, — Непотрібне на бруці тіло, А над тілом — плакат.

← From collection «Євген Плужник»