Пора

Робітникові Заходу. Віє з поля холодним словом. По сухій стерні Ходить Жовтень. Поля сповнені кров'ю. Уродили хліб — не тобі… По сухій землі Ходить Жовтень. Син у колисці ві сні Люлі, люлі — не спи! Родився рабом: Роби… Чи довго ж? Птиці в колисці ві сні. Знаєш кубельце в рушниці, Пам'ятаєш, як кулі гули, Гей добрі залізні птиці І сплять усі п'ять у кублі. Ось сина повісять на дубі З такою ж птицею в грудях. Люлі, люлі — на дубі — В грудях — . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Годі! Добре рушницю набий, Цілуй сина, Виходь і бий В спину!