Трактовка баналі

by Майк Йогансен

Серце, ти — мій лісочок (Твоє личко в моїх долонях). Крізь дерево світять очі, Крізь пальці синіє сонце. Піду полем весело далі (Коло шиї твої рученята), Небо цілують і мідно його обійняли Рукавами сорочки зімнятої. І коли припаду до криниці (На вустах вохкий спомин), Зітхне вода, як птиця, Одведе вуста непритомні.

← From collection «Майк Йогансен»