У дахів іржавім колоссю
У дахів іржавім колоссю
Никає місяць кривавий
Удосвіта Серп укосить
Молоду — зів'ялу отаву.
О, як ще сонце глибоко,
Як виють собаки на місто.
Гей кликом тисяч і тисяч!
Я знаю: загину високо
В повітрі чистім і синім
Мене над містом повісять
Зорі досвітній в око
В холодне око дивитись.