Бісер

Знов КАБ, здимається земля, зпід ніг виносячи основи. Лютують демони кремля, і фланги ріжуть, ріжуть знову… Зійшлися в клінч Зефір й Борей, зомліла в болі мук Деметра, Не Рубікон так Апогей, на полі длевнім Курукшетра. Збирає мито цар Аід, війна!!!, комусь вкоротять строку, Чекаєм. Тиша. Знову скид, лиш цідить час клепсидра року… Сповиті душі, в арамід, перечать митарю й пророку. Мовчи Олімп, мовчи Кайлас, - богиня Калі ставить пути, Не чутно смертних поміж Вас… Мажорів схилів Грідхакути. Червоним погляд мерехтить, де трассер хижий біль віщує, Лиш смерть чиясь, в бажанні жить, ворожі наміри зруйнує… Під діадему вперлись роги, В крові, в поту, лайні та слині… Панують шудри, наче боги, тріщать набиті златом скрині, Ведуть до Риму всі дороги, та попирають бісер свині. Та попирають бісер свині...Й уламки перебили ноги… 24.02.2026