Калейдоскоп абсурду

Калейдоскоп абсурду люсте́рка обертають, Лиш ма́рення мутує, свідо́мість обвиває, Холодний пІт спадає, мокріють сиві скроні, І три десятки крапель вогнем печУть долОні. Врізаються у ви́рви, що знають хірома́нти, Пульсує чорне срібло вогнем ієрофа́нта. Калейдоскоп абсурду люсте́рка обертає, Скажіть, що то не з нами, такого не буває... Скажіть, що то не з нами, такого не буває... Калейдоскоп абсурду люсте́рка обертає. Навколо чорна меса гарцу́є менуе́тів, На місяць виє преса і страчують поетів… Кубло гадюче в грудях, звивається, мов су́три Прокляттям чорним, в людях, на сайтах ка́рма - су́три. В архівах по́рно хаба, на преміум підписці ВдовІ стромляли в писок два мідяки у мисці. СкажІть, що то не правда, то все бісІв навІти... Калейдоскоп абсурду, - скалІчинії дІти, Калейдоскоп абсурду, - скалІчинії дІти, СкажІть, що то не правда, то все бісІв навіти... З тризубом, при дорозі, розхре́щенІї касти, Невипало небо́зі, як тій богемі – красти. Едемський дух міа́змІв буяйє дурноцвІтом, Артх...