стоп-кадр

by Марія Сніжка

Паралелі перетинаються, нехтуючи законами та формальностями. Сукні з кольоровими квітами, для особливого випадку, легко спадають вниз. Так і було задумано. Вона прийде о сьомій, із ситцевого живота ростимуть білі магнолії, огортаючи вигин талії. Квіти зісковзують долі. Вкладаються дві заблукалі долі повагом, до лиця лицем. Проза грифельним олівцем на широкій божій долоні вздовж найдовшої лінії. Формулювання — довільне. Сутінь ковтає сцену живцем.

← From collection «Марія Сніжка»