Дістрікт

by Анатолій Касперський

Моє місто стає поступово ч/б\ повзунком на швидкому таймлайні життя\ у моїй голові. Ці думки хтозна-де,\ по куточках свідомості, наче сміття,\ . що забула прибрати Морфей-покоївка.\ Неможливо забути Південний Печерськ.\ Мій район має присмак цукерок «Корівка» ...\ та горілки. Цукрово-сивушний вітрець\ . заколисує мешканців Дружби Народів.\ Двір «Ракета» — веселий тінейджерський спогад —\ перша крапля спиртного влилася до рота.\ Гаражі, турніки, твердий стіл для пінг-понгу.\ . Браянт Кобі з котельні вдивлявся у очі,\ бо тоді я не грав в баскетбол взагалі.\ Я відбив вже футболом всі зуби молочні\ і калякав репчину в своєму дворі.\ . Кишенькові складав на дешеве бітло\ і на записи в студії пафосних треків.\ Заливав на майданчики їх — це було\ дуже чотко. Мені ще давали респекти!\ . Через деякий час я поїхав навчатись —\ і скінчилась кар’єра реп-зірки району.\ Замість репу читаю я пабліки, чати.\ Я працюю та вірші пишу закордоном.\ . Проживаю так само на правому березі,\ тільки...

← From collection «Анатолій Касперський»