Велика Зима

Про це ніхто вам не скаже ясно. В майбутнього — тьмяна ковка. Одне відомо: світило згасне в роззявленій пащі вовка. Настане ніч для лихого вітру, щоб вити у злих поривах. Єдина річ, що в усьому світі горітиме, буде гнівом. Прийде година — і сніг напише догмати нової віри, Одна людина піде на іншу, як ходять голодні звірі, Малі й старі будуть їсти плоть і в пітьму виливати співи... Єдина річ, що із ними потім залишиться, буде гнівом. У темних хащах здіймуться храми де будуть молитись мертвим. Розкривши пащу, голодний камінь попросить криваву жертву. Зима триватиме сотню років. Заплівши кістки у гриви, По всьому світу підуть пророки з піснями про Бога Гніву. Під чорним небом лісів брестимуть голодні і дикі раті. Забуде батько свою дитину. Забуде сестра про брата. Замерзлі землі нап'ються кров'ю і стануть звичайним брудом, І звірі, вінчані знаком повні, забудуть про слово "люди". Коли ж безсило з небес масних зірвуться останні зорі, Осяде пил, і дощі весни пробудять глибинні спори. Бл...