перекур

by Ніколассон

ці стіни пам'ятають наші тіні, кімнати пам'ятають наші запахи, ці двері пам'ятають, як ми вийшли, аби не повернутися ніколи. уявимо, що пил - це просто іній, уявимо, що час - це просто за́бавка, уявимо, що тут панує тиша, бо всі пішли курити на балконі. уявимо, що в цих порожніх чашках шипить "шабо," замішаний із колою, що ми і не дівалися нікуди, що нам усе примарилося сонно. ці стіни ще не знають, як нам важко, для них ми молоді і неподолані. вертайтеся скоріше з перекура. не слід було виходити назовні. (2021)

← From collection «Ніколассон»