Побут 🐓

by Паша Броський

Ну скільки того Сонця і зірок, Хіба їх видно, сидячи в багнюці? Коли на автоматі кожен крок, Як мало... уявить собі боюся... Неначе сом, на саме-саме дно, Затягує, "опасная трясіна", І все життя - немов німе кіно, І бог жорстоко нас у небі синім... Немов маріонеток смик-смик-смик, Безжалісний, мов з хробаками когут, І ти згораєш, мов запалений сірник - Через тертя об остогидлий побут... **Паша Броський** **2013**

← From collection «Паша Броський»