Оркестр безсоння

by Дмитро Козій

нічний оркестр довгих ліній доріг провулків з галасом юрби доносяться крізь кволі стіни скажені звуки метушні бетонний стовбур контрабаса гуде пищить електро траса по проводах міських кварталів і прямо в серце моїх марень несеться проклятий тромбон тривала нота вирве сон повіяв скрипки сумний стогін наблизився ошаленілий топіт розчинив простір дверний хлип безсоння увійшло в мій світ і грою звуків сотні крик спокій кинула в хаотичну мить

← From collection «Дмитро Козій»