Лечу

by Черкун К

***Босому В. М.*** Всесвіт здається самотнім гніздечком Тіло тримає мене на краю. На грудях своїх, розриваю желетку Я вільний і я лечу... Нарешті, свобода, від лживих овацій Маленька людина, у великій пітьмі. Свобода від криків, про норми й моралі. Я вільний, від рабства землі... Не зупиняйте мене, я все знаю  Від кайданів реалій нарешті звільнюсь. Продовжень життя я не бачу сценарій Літати я мріяв...                 Без крил...                           Я лечу... Як по життю були ми голі, босі До неба без крил я, на жаль, не втечу. Підбитий птах, в обіймах сонця Я полечу і згорю... Я згорю...                                          R. I. P.

← From collection «Черкун К»