Палає

Горить, палає в пеклі та реальність Руйнує все, що я роками будував. Тремтять, тремтять руки жебрацькі Я так благав... І у моїх словах Була одна, одна надія! Я вірив в неї, я чекав Благав, благав але безсилля лиш народило новий страх. І ось, стою... Палає місто, великий диявольський ліхтар. Забив, прибив до стін надії той балістичний, клятий цвях. Я вже не знаю де те місце, якому я жадав тепла. І хто змінив мої надії на гучний дзвін БПЛА. Хто ти? Людської долі диригент, Хто ти? Наших емоцій абсорбент. Хто ти? Незрима нами ти істота? Хто ти? Чи той закон, що писаний без слова. Хто ти? Чого ти хочеш, розкажи... Прошу, благаю відпусти... Я так хотів писать пісні, писати вірші-солов'ї У мирі, в вирі для душі... Для серця в тиші й взагалі Я мріяв... Мрію... Я зомлів Але я вилізу із цих руїн.