Із перспективи кам'яних споруд
by Дмитро Козій
Медузами звилося хмаровиння,
нависнувши над зморшками століть.
В землю теплу, ковзку і невинну,
кидались діти запеклих бойовищ.
Із перспективи кам'яного серця,
їх смерть була прекрасніше життя.
У обладунках сяяла заграва,
лежать горою розхристані тіла.
Над ними тінню нависли мародери,
мов птиці райські, коршаки снують.
Лягає сонце у розпечене горнило,
за перспективу кам'яних споруд.