***
by Лакриця
Висмикни із розетки останню фразу, промовлену мною
Хай дозвучить, розтечеться жилами, стрінеться зі стіною
Атаку проігноровано, гру у мовчанку феєрично почато
Моє «нічого» спадає поволі до пʼяток.
Моє «пробач» хоче хліба й видовищ
Витікає з ока, повільною цівкою соленої H2O
Яку, очевидно, ти все ж побачиш та зловиш
Наче, це слово, вартувало для тебе всього.