Людина розумна

Я виріс, між даремного люду Що ділили на колір та стать Я виріс, серед попелу й бруду Я це знаю, хотів би не знать Ви запхали, людину розумну,  За скло у музеях пустих... Ви запхали, людину розумну, За скло у екранах своїх... Не зворотній процес деградації, Кипить кров у пеклі війни...  На шляху повної ізоляції,  Застрягли у полоні всі ми... Такі мертві, безмозкі та мертві Ви продали себе у собі За рахунки, картки та банкноти  Ви такого хотіли тоді? Ви запхали людину розумну, До книжкових забутих полиць... Ви поставили людину розумну,  На коліна до самої землі  Багатим дали більше грошей,  Та впали просити їх ниць Вас немає, ви більше не люди Ви раби, тупих надідей Вам потрібні зруйновані храми,  Вам потрібен безсмертний тотем Ви вигадали собі бога, Щоб втекти від одвічних проблем Не за це, люди муку терпіли, Не за це, помер Галілей Він дав вам уявлення кулі Надію для ваших дітей Про це малював нам да Вінчи?  Оце наувазі він мав?  Коли була Вітрувіанська людина,  Як добре, що су...