Червоне сонце

by ЗаВІРшована

Червоне сонце зупиняє кровообіг, Судини міста чистить від авто, Збиває тиск турбот виснажливих раптово — І тягне в різнотрав'я насолод. Мурах пускає по узвишшях й закапелках, Цяткує небо сяєвом зірок, Цикуту спогадів виводить помаленьку Із тіла — в землю. Легшим робить крок. Ховає в сутінках багатоповерхівки, Дає притулок мріям пожильців. Вагонів гуркіт злегка стишує на стрілках, Тріпоче вії снами звідусіль. Голубить нерви приміських електроліній, Горищ легеням постачає бриз. За час тривалий ми уперше справді вільні — Вбирає Всесвіт з даху нас увись. Затихлі площі у рум'янці м'яко топить, І перш ніж ми наважимось на щось — Червоне сонце зупиняє кровообіг, Щоб серця два пустились в унісон. 29.05.26

← From collection «ЗаВІРшована»