Ті самі граблі

То й що, що гарні в вас закони? Як натовп їх громить ущент. Літа ідуть, часи проходять, Нарід живе, він ще живе... В супротив всіх земних законів, Через вогонь та безліч жертв, Байдужість звідси не уходить, Вона усіх веде на смерть. У більшості в серцях засіла І намовляє день у день, Що ви слабкі, нікчемні люди, За вас вирішують усе. І ця брехня створила "правду", Яка відома майже всім: Ти є маленький, кволий гвинтик, І це твій вибір — людожер!