Біль утрати

by Київський Чорт

Спостерігав картину страшну, Нестерпно боляче мені. Була людина страх нещасна, Пережила жахливий біль. Агресії із вуст тих купа, Бажала причинити біль, А на очах її нещасних Був водоспад ридань і гнів. Не знала вона, бідолашна, Як вилити отой весь біль, Що так картав ту бідну душу, Тому пішла вабанк страшний. Та зрештою, вона є добра, Вона хотіла співчуттів. Нікому я не побажаю Відчути те, що він зносив.

← From collection «Київський Чорт»