сонечко

я був гопніком, якщо це небо над нами роз'яснить. сидів над болем, висиджував його, наче яйце неіснуючого птаха, намагався привласнити як віру, якої не мав. я крав його в інших, міняв на радіобазарах серед старого мотлоху, де продають запчастини до гніву, ховався з хлопцями біля річки, де вода пахне очеретом і бензином, ми пили з корка, на колінах по колу, ділили кожну краплю на всіх -  і вистачало. бігали за чужими тінями, тікаючи від власних, коли було шкода - дошкодовували, робили шкоду і шкодували знову. ми були налякані, на смерть налякані всі ті роки, насмертолякано злі. всі ми по-дитячому плакали, коли були самі. я не виправдовуюсь. удар під дих - це вічності мить, ми називали це сонечком. сонечко, я був гопніком, якщо це небо над нами роз'яснить.