Зимовий пейзаж

В зимовім саду, десь біля вишні, на картині що має віять теплом. Лежить пристарілий мов лишній, сповитий білосніжним бугром. Там на пейзажі засніжена хата, смеркає в золотистих мазках. Гостей радісних хазяйка вітає, доки ґазда лежить у снігах. Його тіло, переднього плану журба, схоже на замазану фреску. До кісток проберає зима, поки думають вскочив у гречку. Найдуть по Різдву, коли трохи підтає, в сяйві світанку пустить вдовиця сльозу. Ніхто й не дізнається, останнє що бачив качалку та розлючену жінку свою.