Принц південого королівства
автор: Дмитро Козій
Перед його вро́дою королівства мліли,
впадали в транс тіла знатних вельмож.
В очах — немов у двох ясних сапфірах,
морів сплетіння, небо й рясний дощ.
На терезах душі тяжкий тягар гордині,
сплітають контури вуалі ніжний кшталт.
Кравці найкращі, парфумери й слуги,
навколо роєм метушливо снять.
Створені бали немов лише для нього,
висока постать серед манно блідих стін.
Харизмою велів, володарював красою,
й немов троянда первозданним садом цвів.
Голос кришталь, чистий і спокійний норов,
серце недосяжний пік мрійливих гір.
Його любов — благословенний подих,
що вводить в ціпеніння палкий душі порив.