ФРАЄР КУПИВ ХАТУ

Фраєр купив хату –\ на шостому колі провінційного раю,\ на другому поверсі старої хрущовки,\ у заляпаному різною гидотою і фантиками\ під’їзді.\ Там ще пахне злочином,\ фізіологічним розчином і зрадою,\ там підлога дихає, мов старий пес,\ а вікна виходять у глухий ліс\ із антен аналогового телебачення. Фраєр купив хату –\ бо треба мати стіни,\ аби було де ховатись від дому.\ Він носить ключі, як медалі,\ відчиняє двері в тишу,\ де чути, як росте пліснява на мріях:\ посвідченні спецслужбіста\ та електрогітарі.\ На стінах – шпалери, що бачили\ колгоспну любов, приватизацію,\ смерть поета у ванні,\ і студентку, яка плакала,\ бо не знала, що так пахне свобода. Фраєр ставить чайник,\ і він свистить, як таксист\ що гордо бажає відставки уряду.\ На столі – “Рошен”,\ на підвіконні – фікус,\ у телевізорі – миша,\ що говорить чужими словами.\ Ja, Ja, – mein Führer, –\ вклоняється Фраєр миші\ і здається – життя налагоджується.\ Але з кухні тягне димом минулого.\ У ванні співає труба,\ як...