Екзистенційна журба
автор: Київський Чорт
Хвилі, милі, кілометри
Спокою́ нам ніколи не дадуть
Усе, це все, то долі сентименти
Вони всіх нас в могилу заведуть
Історія нас ма навчати,
Що геть усе повторює її,
Невідворотня та хвилина слави,
Яка до нас приходить від нудьги
Бо люди, то дурні створіння
На помилках не вчаться геть зовсі́м
Саме тому Боги щораз ридають:
Бо розум да́ли, мудрість не дали́...