Кліо
автор: Київський Чорт
О Кліо, нащо ж прокляла?
За що ж мене ти не злюбила?
Твій фаворит я, та дарма
Ти вибір цей собі зробила...
Люблю історії стежки,
Шукаю їх, де тільки можу,
Мене ведуть вони туди,
Куди, мабуть, один лиш ходжу.
Сувої ревно я горта,
Книжки уже затер дощенту,
Та ти мене не відпуска
З обійм своїх міцних та теплих.
Прожити мушу я щодня,
Минувщини складні події,
Шукаю правди, та дарма,
Вона дріма в пройдешнім вирі.
Тому, прошу, скажи, дівча,
Чому на мене погляд звела?
Що ж ти узріла в тих очах?
О Кліо, ти моя Венера!