Верлібром

автор: Лакриця

Я вбила тебе верлібром Складами вибитими з ритму Ніби, на ешафоті Опускаючи гільйотину на твої руки Котрими ти гортав книги Про космос і антарктиду. Я вбила тебе наголосом Зауваженням про вставне слово Бо ж як це так помилятись У тому, що завдає болю Кровʼю заливає вуха філологів Людей з іменем на У і без мʼякого знаку Віриш, що можна убити не лише поглядом А й занадто нервовим затактом Перед симфонією бозна якого номеру Бозна якого композитора, бозна якого століття Я вбиватиму тебе нотними термінами Нотним станом, шістнадцятими й цілими. Ставитиму бекари на все сказане Скасую передоплату на самозакопування В моєму ладі понижені майже усі ступені В моєму слові низький вплив на оточення. Тож я вбиватиму тебе реченнями Їх шматками, котрі забули пережувати в часі вечері Можеш побажати смачного - не схибиш Воно все ще може зміститися між кліток мовних барʼєрів.

← Назад до «Лакриця»