Хотїла-б я піснею стати

автор: Леся Українка

Хотїла-б я піснею стати У сюю хвилину ясну, Щоб вільно по сьвітї лїтати, Щоб вітер розносив луну. Щоб геть аж під яснії зорі Полинути співом дзвінким, Упасти на хвилї прозорі, Буяти над морем хибким. Лунали-б тодї мої мрії І щастя моє таємне́, Яснїйші, нїж зорі яснії, Гучнїйші, нїж море гучне́.

← Назад до «Леся Українка»