Революція

РЕВОЛЮЦІЯ I. Коли Прометей Підвівся руба З чотирьох ніг на дві. І вогонь з запаленого блискавкою дуба Узявши у кострубаті руки. Повстав проти Зевса, То перша була На землі Після несчисленних ночей Революція. II. під вітром у вічних снігах Кавказу Зазяблі раби Убили своїх центуріонів сунули з полум'ям і димом. Як люта імла, В дикій роспуці на Рим, То ще раз ісля мільйонів, і ще раз Була Революція. III. Коли гнаний, До смерти потомлений Робочий У голодні руки Узявши Війні віками вірний метал На спомин За погаслі очі сухітних дітей, За панські ночі зганьблених жінок, За проституток, За віковічні муки За тисячолітній стогін, Уразив пана у серце, То в перший Після мільйонів разів, Знову в перший І в передостанний раз Була Революція. IV. Коли на землі — Комуна, Й сумирного вечору З верхів'я Гірних гаїв, Як всесвітові струни, Люде линуть далеко За обрій землі, Аби в гармонії миру, Як меч, Мов лелека, Осягти, захопити іще одну невторовану путь....