У дахів іржавім колоссю

автор: Майк Йогансен

У дахів іржавім колоссю Никає місяць кривавий Удосвіта Серп укосить Молоду — зів'ялу отаву. О, як ще сонце глибоко, Як виють собаки на місто. Гей кликом тисяч і тисяч! Я знаю: загину високо В повітрі чистім і синім Мене над містом повісять Зорі досвітній в око В холодне око дивитись.

← Назад до «Майк Йогансен»