Пожовклі зшитки

автор: Михайль Семенко

Скільки, скільки пожовклих зшитків, скільки пожовклих мрій! Дорогі, рівненькі рядочки — серця мого відбитки, юнацькі благословіння Неіснуючій Сестрі. З червоними краями, в цератових палітурка́х, вони містять душі гострий розвиток. Ви, мої сторінки, серце моє — в замках… Перший і останній зшиток. ПОЖОВКЛІ ЗШИТКИ

← Назад до «Михайль Семенко»